«Юлі всього 8 років... Вона до досі вірить у Святого Миколая та Зубну Фею, а в Новий рік написала листа Діду Морозу і попросила собі у нове здорове серце.
\n
Її діагноз — Дилятаційна кардіоміопатія — звучить як вирок. Її серце ледве міститься в маленьких грудей. А від декількох кроків починається задуха, запаморочення та виснажливий серцевий кашель. У її немає іншого шансу на життя,тільки пересадка серця. Її серце поступово роздмухується, як повітряна кулька, стінки стоншуються і в в результаті воно лусне.
\n
Юлечка народилася здоровою і дуже красивою, з русявими густими та довгим волоссям, і великими очима з пухнастими віями. Мамина радість, гордість та надія. Життя перекинулося після другого планового щеплення АКДП. Піднялася висока температура, яку не могли нічим збити. І почалися нескінченні лікарні, неправильні діагнози, не обґрунтовані призначення, які лише посилювали стан дитини. Занадто наполегливу неспокійну маму лікарі намагалися уникати чи просто «відфутболювали» в інші лікарні...
А малюкові ставало все гірше і гірше, вона вже перестала їсти, почала різко втрачати вагу... Мама досягла свого, дівчинку обстежили.
Ехокардіографія показала, що в грудей дев'ятимісячної крихти ледь тремтить серце п'ятирічної дитини.
А малюкові ставало все гірше і гірше, вона вже перестала їсти, почала різко втрачати вагу... Мама досягла свого, дівчинку обстежили.
Ехокардіографія показала, що в грудей дев'ятимісячної крихти ледь тремтить серце п'ятирічної дитини.
\n
Тоді стан стабілізували та хворобу вдавалося стримувати 7 років. З'явилася надія на Чудо! Але після бронхіту в 2014 році почалося поступове та невблаганне погіршення. Столичні лікарі з Інституту Амосова лише розвели руками і, ховаючи очі, сказали, що в Україні не роблять таких операцій, а якщо операцію не зробити, то дівчинка приречена. Найближчі сусіди, де можлива трансплантація дитячого серця — Білорусь. І Лікарі Республіканського науково-практичного центру дитячої хірургії готові прооперувати Юлю. Але на шляхи до повноцінного життя коштує рахунок 103 тисяч доларів.
\n
Юля часто дивиться в вікно, коли там грають сусідські діти та мріє дружити та грати разом з ними, а поки що вона приречена хворобою самотність. Її друзі це мама, однорічний братик і медперсонал кардіологічного відділення.
\nЇй ще 8 років ... Їй вже 8 років... Вона вірить у Діда Мороза, а її мама вірить, що люди допоможуть врятувати її життя донечці. Але треба поспішати. Юлине серце — це батарейка, у якої залишилося дуже мало заряду.
\nЇй ще 8 років ... Їй вже 8 років... Вона вірить у Діда Мороза, а її мама вірить, що люди допоможуть врятувати її життя донечці. Але треба поспішати. Юлине серце — це батарейка, у якої залишилося дуже мало заряду.
\n
Цікава довірлива дівчинка, наївна... і така доросла в деяких моментах. Такі діти дорослішають швидко, вони знають ціну життя... Коли їй було три роки вона сказала: «Мама, у мене таке велике серце, тому що я всіх люблю», а я ледве стримала сльози. А нещодавно запитала: «Якщо я перероджусь — я буду довго жити?» я запитала її «Юлечка, разве тобі зі мною погано?» Вона відповіла "Добре... але так хочеться довго ..."
\n
тут.















