Благодійний фонд

Пелін Вікторія

Допомогти дітям

Введіть суму, яку ви готові пожертвувати. Дякуємо вам!

За підтримки:

Діагноз
Хронічна ниркова недостатність 5 ст. Епштейн-Барр вірусна інфекція у ст. реплікації, хрон. герпевірусна інфекція 6 типу. Дистрофічна ангіопатія сітківки.
Дата народження
02.08.2003 р.н.
Місце проживання
м. Одеса

"Ми звичайна родина з України, яка колись будувала плани, мрії та жила звичайним життям. Ніхто не має права знати коли біда постукає до його будинку. У наш будинок біда постукала – захворіла наша донечка. 
У 2009 У нашій доньці почали відмовляти нирки. Після численних обстежень аналізів ніхто не міг поставити точний діагноз. Дитина в'яла на очах, була сильна інтоксикація. З того дня почалися нескінченні поневіряння лікарнями. На той момент я носила під серцем братика Вікулі, я була на 30-ого тижня вагітності. Все, що пройшла дочка - це не побажаєш найлютішому ворогові - стернальна пункція без наркозу, МРТ, щоденні крапельниці…сльози…і неймовірний біль…консультації лікарів від терапевта до онколога та гематолога. Лікування всіляких, як згодом ми зрозуміли, неправильно поставлених діагнозів. Все це тривало півтора місяці, у дитини не падала температура та не проходила інтоксикація. Ніхто не міг поставити правильний діагноз. В один із цих важких днів, перебуваючи в жіночій консультації на УЗД, у мене пролунав страшний дзвінок «Терміново приїжджайте, у вас 15 хвилин, у дитини погіршився стан та її реанімацією відвозять до Києва». Було боляче, страшно, я пам'ятаю щохвилини, коли ми летіли з чоловіком до дочки в лікарню, я боялася не встигнути… Дитина була відправлена до клініки «ОХМАТДИТ». Дуже хотілося ні на секунду не залишати доньку, бути з нею поруч, але через нервовий зрив у мене пішла родова діяльність, мене терміново госпіталізували до пологового будинку на збереження, а доньку з криком та істерикою відриваючи від мого сарафана відвезли до Києва. Чоловік супроводжував швидку допомогу, вмиваючись сльозами, серце розривалося від болю... Стан Вікулі був дуже критичним… А лікар мені до лиця сказала: «Швидше за все, її до клініки не довезуть. Тримайтеся.». Після приїзду до Києва потрапили до клініки «Охматдит», призначений був терміновий діаліз Але Слава Богу, що був поряд чоловік і він досяг додаткового обстеження в ДКБ №7 м.Києва у нефрологічному відділенні. 
Страшний діагноз було встановлено: Хронічна ниркова недостатність 5 ступеня, інтерстиціальний нефрит неуточненого генезу, Епштейн-Барр вірусна інфекція на стадії реплікації, хронічна герпевірусна інфекція 6 типу, ангіопатія сітківки. 
Заради єдиної мети – одужати всупереч усьому, Вікуля виконувала всі розпорядження лікарів. Пила неймовірну кількість дорогих ліків. Дитину посадили на сувору дієту. Дуже ми намагалися перемогти хворобу. Вікулю відпустили додому лише через 1,5 місяця побачити братика, що народився. І знову треба було повертатися до клініки, знову сльози, знову розставання…Півроку ми боролися, щоби не піднімався креатенін, але він виріс… …цього було недостатньо, і хвороба повільно та педантично намагалася перемогти. Нирки на той момент вже працювали на 9%. 
Лікарі сказали, що вони безсилі і може допомогти лише ТЕРМІНОВА ТРАНСПЛАНТАЦІЯ НИРКИ, або посадка на гемодіаліз. Але т.к. у нашому місті дитячого гемодіалізу немає, і пересадки нирок в Україні виробляють лише споріднені, одногрупні та по-сумісності, то нам довелося терміново звертатися до клініки за кордоном. Ми батьки, як донори не підходимо в Україні через різні групи крові. 
Погодилася на різногрупну та несумісну пересадку клініка Німеччини м. Кельн. Приїхали ми сюди всією сім'єю, тому що не знали хто буде донором – я чи чоловік. Пересадка нирки від тата Вікуле була зроблена 26 вересня 2014 року. Було визначено діагноз «Нефронофтіз» - це генетичне захворювання, при якому в середньому у дитини в 9-12 років повністю відмовляють нирки. Це захворювання не лікується. Врятувати можна лише трансплантація нирки, інакше смерть... 
Лікарі до нашого приїзду говорили, наскільки важливим є післяопераційний період і що медикаменти - невід'ємна складова лікування, без них всі зусилля виявляться марними. Імуносупресія, на якій нашій Вікулі потрібно жити все життя і без якої пересаджена нирка може відмовити. У цей момент ми зіткнулися з ще однією проблемою. У зв'язку з нестабільним фінансовим становищем України медикаменти понад півроку не видавалися зовсім, а потім з великими перебоями.
Ми досі у Німеччині. Одна з основних причин – це те, що через півроку після операції Вікуля підхопила цитомегаловірусну інфекцію, яка дала серйозний збій в аналізах та реабілітація доньки затяглася. Ще лікарі в Україні не мають досвіду ведення хворих після різногрупних та несумісних трансплантацій. Тому рекомендують реабілітаційний період під наглядом тих лікарів, хто оперував.
У зв'язку з тим, що кожні 2 Тижня Вікуля відвідує клініку, здає аналізи, приймає дорогі медикаменти і вона має дуже велике обстеження в Німеччині, нашій сім'ї катастрофічно не вистачає коштів."

Способи надання допомоги дивіться тут.