Після Нового року Ірина сильно хворіла на грип, потім на застуду. Потім почалися лихоманки з температурою 39,5−39,7. Порахували за «Складно протікає грип» і провели курс лікування антибіотиками в Інфекційна лікарня. Майже тиждень тому симптоми знову відновилися. Бак посів крові показав, що Стрептококова інфекція в крові, вогнище — венозний порт, через який виробляються всі інфузії.
Потрібна термінова госпіталізація з антибіотикотерапією. Сума необхідна для цього 7−9 000 грн. Ймовірно, доведеться виймати заражений порт і імплантувати новий. Така операція стоїть до 20 000грн.
_______________________________________________________________
Здрастуйте. Звертаюся до вам з надією на допомогу, тому що вже вичерпано можливі ресурси. Мій основний діагноз — синдром короткої кишки (СКК), отриманий внаслідок субтотальної резекції майже всього тонкого кишечника в 2013 року, коли лікарі рятували мені життя. Початком усього стала автомобільна аварія в 2010 року. Це був чудовий, теплий травневий день. Після вечірнього тренування я поверталася додому. Стояла на зупинці на вул. Дніпропетровська дорога, ріг вул. Висоцького в очікуванні маршрутки. за словами очевидців, за ходу руху мчала темна іномарка. на великої швидкості в'їхала в припарковану перед зупинкою «Жигулі» і вилетіла на зупинку, де стояли пішоходи. У внаслідок зіткнення постраждали четверо людей, але найбільше я, отримавши колосальну політравму (пневмоторакс лівої легені, розрив селезінки, пошкодження тканин печінки, осколковий перелом ноги, перелом двох ребер, подвійний перелом щелепи, струс мозку, утворення гематоми в лобної частини мозку, втрата крові). Відновився організм швидко. Через 3 місяця я вийшла на роботу.
Здавалося, що все найстрашніше в мого життя вже позаду. Але ні. У 2013 році я вранці прокинулася з сильним болем у животі. Викликали швидку та мене госпіталізували з діагноз панкреатит. Біль не припинялася, і майже всю ніч я провела в дикої агонії. У 6 ранку мене перевезли в операційну. Вдалося залишити 45 см тонкого кишечника, який з'єднали з поздовжньою частиною товстого кишечника (середина товстої кишки). Здавалося, що життя врятували, але не зовсім. Я повільно вмирала.
Мій кишечник не міг дати мені необхідне для життя, а забита половина товстого отруювала мене, створюючи сильну інтоксикацію. Я важила 36 кг. Пробували різні терапії та підходи, але ніщо не давало позитивний результат. Незабаром стало відомо про можливе збільшення кишечника шляхом ентеропластики в інституті Хірургії та трансплантології ім. Шалімова у м. Києві, де мене знову повернули до життя. У 2014 році професор
Але і це ще не кінець. Мій фізичний стан ніколи не буде на 100% життєздатним. Я — непрацездатний інвалід. Як наслідок, майже повна ізоляція та випадання з життя. за через короткий кишечник набула таких захворювань, як остеопороз, епілепсія, гастрит.
Мені всього 31 рік. Є синочок. Я мрію знову стати повноцінною люблячою мамою.
Відновлення моє відбувається досить успішно. Починаю набирати фізичної форми. Але моє самопочуття та повнота сил безпосередньо залежить від парентерального харчування та препаратів. Якщо їх не приймати на постійній основі, то о життя можна забути. А в нашій країні медицина, до на жаль, вже давно стала бізнесом. Сама я ще не в стані забезпечувати собі такий зміст.
У місяць на препарати та суміші, регулярні аналізи та медичне обладнання йде до 15 000 грн. Сума поки що для мене непереборна. Я тільки встала з ліжка, почала рухатися та розвиватись. Я не хочу назад!
Це мій шанс на життя. Найзвичайніше життя, з її радістю від прогулянок та свіжого повітря, простий ходьби та можливості усміхатися без болю.
Прошу вас, підтримайте мою надію та старання!
Способи надання допомоги дивіться тут.
