25 січня 2009 року був найщасливішим днем у сім'ї Дубових — народився чудовий синочок Денис. У батьків не було межі щастя. Дениска був чудовою дитиною, ріс і розвивався відповідно до віку, добре їв і набирав вагу. Він вже робив перші самостійні кроки, але тут сталася страшна подія, яка перевернула все життя сім'ї
16 листопада 2009 року Денис захлинувся в ванною в час купання, вода відразу потрапила в легені, та дитина перестала дихати, весь посинів. Тато, як міг, робив штучне дихання, батьки одразу викликали швидку допомогу, але поки швидка приїхала, пройшло 15 хвилин. За цей час постраждав мозок дитини. Два тижні малюк був у реанімації. Після реанімації Денис ще 2 місяця пролежав у неврології.
Коли синочка виписали додому, батьки усвідомлювали весь тягар майбутньої реабілітації та були готові до цьому. Але вони не очікували, що найбільшою перешкодою до одужанню буде брак грошей. Дитина постійно проходить курси реабілітації в різних центрах (центр Євтушенко в Донецьку, центр «Майбутнє» в Одесі, центр Козявкіна в Трускавці), спостерігається за місцю проживання у невролога та проходить курси лікування Дитяча міська лікарня № 3. Денис пройшов курси дельфінотерапії, транскраніальної магнітної стимуляції, курсами проходить іпотерапію та масажі, ЛФК та постійно займається з логопедом.
Все дає свої результати, хоч і невеликі, але дитина змінюється на очах. Мамі Дениса, звичайно ж, хочеться вірити в диво, що вранці її дитина прокинеться і буде, як раніше, тягнути до мамі ручки та ніжно цілувати. Мама сподівається, що незабаром цей день настане. Адже головне — займатися, вкладати душу в заняття та вірити, що твоя дитина — найздоровіший і чудовий.
Хлопчик уже пройшов один курс підсадки власними стволовими клітинами, що дало свої результати. Дениска став набагато активнішим. Зараз він вже вміє перевертатися з живота на спину, очі практично не косять, реагує на рідних та навколишній світ. Він почав спиратися на ніжки та навіть намагається тупотіти, але дуже ослаблені м'язи спини та тому малюк не сидить і в ручки нічого не бере.
Незважаючи на постійні процедури та заняття, Денис — дуже життєрадісна дитина, практично завжди посміхається і дуже любить, щоб його хвалили та гуляли з ним. А коли малюк бачить діток, то радісно тягнеться до ним. Батьки вірять, що якось настане день, коли їх син бігатиме і грати з іншими дітьми, піде в школу та житиме повноцінним життям.
Денису призначили дорогий курс лікування власними стовбуровими клітинами (аутологічна трансплантація). Таких грошей на лікування у батьків хлопчика немає, та вони звертаються до всім небайдужим людям допомогти їм пройти цей складний шлях відновлення дитини.
Якщо у вас є можливість, відгукніться та дайте Дениську надію на повне одужання!
