15.08.2021 Івану виповниться 18 років. І може бути саме цього дня здійсниться його мрія!

Подорожувати, вигравати турніри, створювати свої проекти – все це не лише мрії, а й те, над чим активно працює Іван Гриб. Вступивши на перший курс в університеті, хлопець зіткнувся з лімфомою Ходжкіна. Це злоякісне захворювання лімфатичної системи; а лімфоцити, як відомо, призначені для захисту організму від інфекцій та захворювань. У цьому інтерв'ю Іван розповів свою історію боротьби з лімфомою, а також про хобі, плани та амбіції.

— Коли і як ти дізнався про своє захворювання?

— Це взагалі дивна ситуація, якщо чесно. Влітку перед вступом я проходив медкомісію для приписного, але тоді нічого не помітили і, відповідно, не сказали. Я вступив, повчився деякий час і потім просто почав переживати через те, що є якась освіта в паховій області. Тож я звернувся до сімейного лікаря, він відправили до хірурга. Через деякий час була операція, і за результатом обстеження вже сказали, що це онкологія.

— Як проходило твоє лікування?

— Мені ставили крапельниці, давали таблетки та вводили через катетер препарати. Навесні зробили ще одну операцію, але не пов'язану із цим захворюванням. Зараз у мене ремісія.

— Хто тебе підтримує у скрутну хвилину?

— Швидше за все, сім'я набагато більше мене підтримує, ніж будь-хто, і, як на мене, найбільше це робить батько. Для мене ця підтримка виявилася важливою.

— Ти ж зараз навчаєшся в університеті. Ким хочеш стати?

— Якщо говорити назву спеціальності, то вона називається «середня освіта інформатики та англійської мови». А за фактом, навчаюсь на шкільного вчителя. Чому? Просто ця спеціальність мені здалася цікавою та, в моєму випадку, хитро-зручною. Тобто мій провідний предмет – це інформатика, і він представляє усіляку роботу з комп'ютером. Нас також навчають мов програмування. І виходить так, що вдень, поки ти працюєш із дітьми, ти маєш доступ до комп'ютера. І якщо у вас контрольна, практична чи щось подібне, ти можеш займатися паралельним програмуванням; після чого чи продавати, чи публікувати свої проекти. Але, правда, це все на папері так, а як воно вийде – поки що невідомо.

— Які у тебе хобі?

— У мене їх досить багато, але явне – це те, що я люблю грати у комп'ютерні ігри. Крім цього, я займався боротьбою, грав на гітарі, з хлопцями зі школи і у дворі пробував різні заняття.

— Ти казав, що хочеш якось відвідати турнір з DOTA 2. Розкажи про це детальніше, будь ласка.

— Щорічно творці цієї гри влаштовують міжнародний турнір і збирають призовий фонд за допомогою добровільних вкладень гравців. Найцікавіше, що щороку вони збирають призовий фонд дедалі більше, ніж у попередні роки. Цьогорічний турнір проходить у столиці Румунії. – Бухарест. І якщо пощастить, я та мої друзі хочемо відвідати хоча б фінал.

— Якщо ти виграєш у такому турнірі, що зробиш із призовим фондом?

— Якщо припустити, що виграю, то своєю частиною призового фонду я розпорядився б таким чином: половину віддати батькам за все те, що вони зробили для мене; швидше за все, взяти собі окрему квартиру; Залишок спробувати вкласти або в бізнес, будь-що подібне, щоб не витратити їх у порожнечу.

— Які в тебе мрії?

— Мрії у мене досить об'ємні і дуже сильно залежать від мене. Деякі з них це пройти подорож по всіх нічних містах світу, прожити один сезон у Японії, написати свою власну гру.

— Чим тебе приваблює Японія?

— Щиро кажучи, мені дуже цікава їхня культура. І, напевно, важливо те, що я досить сильно захопився аніме. Найбільше мені подобаються «Hunter X Hunter», «Зошит смерті» і «Без гри немає життя».

— Ти казав, що якось навчався грати на гітарі — не звичайною, а переробленою з семиструнної до шестиструнної — і що одним із твоїх бажань було б мати нову акустичну гітару. Як з'явилася гітара у твоєму житті?

— Біля 5-6 років тому, коли я ходив до школи, я особливо нічим не цікавився і нікуди не ходив. Тоді я подумав, що треба себе чимось зайняти. Ось так і підкинув батькам завдання таке — відправити мене до музичної школи за класом гітари. Я провчився три роки на старенькій, переробленій з 7-Ми в 6-ти струнну гітару та моїм потаємним бажанням було нормальна, нова акустична гітара.

— Що б ти побажав іншим хлопцям, які зараз борються із захворюваннями?

— Хочу побажати їм якнайшвидшого одужання, щастя, успіхів та сил. Щоб виконувались їхні мрії та бажання!

З Іваном спілкувалася та записала інтерв'ю Mary Novoselya.

Цінуємо всіх, хто допомагає!

Допомагати легко — приєднуйтесь і ви!

Наші телефони: +380 (48) 798-39-40; +380 (98) 227-24-65; +380 (63) 145-90-79.