Благодійний фонд

Воронюк Роман

Допомогти дітям

Введіть суму, яку ви готові пожертвувати. Дякуємо вам!

За підтримки:

Діагноз
Вроджена вада розвитку головного мозку - гіпогенезія мозолистого тіла. Атоніко-астатичний синдром із вираженими координаторними порушеннями. Фокальна симптоматична епілепсія з комплексними парціальними, вторинно-генералізованими нападами. Затримка психомовного розвитку.
Дата народження
21.06.2008 р.н.
Місце проживання
Одеса

Ромі лише 5 років, однак життя приготувало йому чимало випробувань. У дитини фокальна симптоматична епілепсія з комплексними парціальними, вторинно генералізованими нападами; атоніко-астетичний синдром з вираженими координаторними порушеннями; затримка психомовленнєвого розвитку; БКБГ-дієта; порушення обміну сірковмісних амінокислот; комплексний імунодефіцит.

Історія хвороби Роми. З листа мами хлопчика:

Вісім місяців вагітності минали безтурботно і легко, була лише невелика застуда в першому триместрі. Здавалося, що все буде добре, і мій малюк народиться здоровим рожевощоким карапузом. За десять днів до пологів я прийшла на планову консультацію, і з того моменту життя моє різко змінилося.

Під час огляду почалася кровотеча (лише через кілька місяців мені пояснили, що лікарка спровокувала відшарування плаценти), але лікарка мене заспокоїла і відправила додому зі словами: «Іди додому, почнеться сильніше — викличеш швидку».

Я, не маючи досвіду і покладаючись на професіоналізм лікарки, поїхала додому. Але вдома мій спокійний малюк влаштував у животі таке, що стало зрозуміло — він бореться за життя! Ми викликали швидку (серцебиття дитини вже ледь прослуховувалося), мене повезли на екстрений кесарів розтин. У Роми була асфіксія (він не закричав при народженні), малюка забрали до реанімації, не показавши мені. Усе тільце в трубочках. Що можуть відчувати батьки, бачачи свого первістка в кюветі під апаратом? Там він пролежав пару днів, потім ми ще тиждень пролежали в лікарні і, нарешті, нас виписали. Ура-а-а! Нам здалося, що цей жах скінчився.

Удома все начебто було добре, синочок ріс: добре їв, спав. У два місяці чергова лікарка зробила щеплення від гепатиту В, і в п'ятницю ввечері світ перевернувся. Ми гралися на підлозі (робили зарядку), раптом Рома посинів, обм'як, закотив оченята і знепритомнів. Я почала його трясти, кликати, відкривати йому очі — чого я тільки не робила, але він не приходив до тями (з'явилися найстрашніші думки). Приїхала швидка допомога, лікар зробив укол і пояснив, що це в нас судоми.

Потім була реанімація, ЕЕГ, МРТ, «Депакін-сироп» (протисудомний препарат). Малюкові поставили діагноз — фокальна симптоматична епілепсія. Відчай, безвихідь, сльози і дикий біль. Три скалічені життя, назавжди переплетені разом. Кожен наш день — це боротьба за майбутнє нашого сина!

Потім потягнулися різні реабілітаційні центри (центр реабілітації ім. Я. Корчака, Одеський дитячий реабілітаційний центр (Будинок з Ангелом), лікарі, масажі, лікувальна фізкультура, іпотерапія, каніс-терапія, логопеди, психологи, басейн та т.д., та безліч медикаментів.

Думка про важкої та тривалої хвороби сина вже не приводила нас у жах, а стала звичайною. Ми не могли з цим миритися і досі відмовлялися вірити у те, що у нас хвора дитина. Але з кожним підвищенням температури (при вірусних захворюваннях, а ми підхоплювали їх дуже часто) у його знову були судоми. Ми вирішили боротися всупереч усьому і до кінця! Побували практично в всіх центрах з застосуванням різних методик. Усі зусилля не пройшли даремно, але бажаних результатів теж не було.

Відсутність позитивних результатів змушувала мене знову шукати шляхи для допомоги, щоб знайти той шлях, який приведе синочка до одужання, позбавить від страждань, які він відчуває з народження. Завдяки допомозі небайдужих людей, жовтні 2012 року під Москвою, пансіонаті «Добрий», ми змогли прослухати курс лекцій «Що робити, якщо у вашої дитини пошкодження мозку». Він був організований Інститутами Досягнення Людського Потенціалу (Філадельфія, США). Щодня був розписаний хвилин, ми всі працювали (дякую всім волонтерам, які приходили і допомагали нам виконувати програму).

Ми були на обстеженні в Харків. З травня 2012 року Ромочка складається на обліку в ХСМГЦ у Гречаніна Ю.Б. Потім ми звернулися до Київський Інститут імунології та алергології ім. Богомольця до професору Мальцеву Д. В. Він призначив малюкові лікування за результатів його аналізів, відпустивши нас з величезною надією у перемозі над епілепсією! Лікар бачить лише один вихід — потужний курс дорогих препаратів: імуноглобуліни, інтерферони, противірусні препарати.

на сьогоднішній день для лікування Ромика щомісяця необхідно 35630 грн., та це лише вартість препаратів, а ще малюкові потрібна щомісячна реабілітація та здача аналізів, витрати, пов'язані з поїздками, деякі з аналізів специфічні та не виконуються державними лабораторіями — лише приватними. До цього ми справлялися самотужки, — чоловік працює, я доглядаю за дитиною-інвалідом. Нам багато допомагали батьки, але в цього року тато потрапив до страшну аварію та йому самому необхідне дороге лікування та дві операції.

на перший погляд, здається, що наш випадок не особливий, — таких дітей, як Рома, багато і всім допомогти не можна. Але ми вміємо використовувати шанси та боротися всупереч усьому за майбутнє нашого сина!

Ми хочемо бачити його успіхи завдяки Господу та всім вам! Допоможіть нам, будь ласка! Ми готові йти до кінця!