«Меня зовут Оля Сикирницкая. мені 16 літ. Багато вже знайомі с моей историей. № я повторю ее для тех, хто тільки знайомиться так мной.
Усе почалося, коли мені було дев'ять років — у мене виявили пухлину на грудному відділі хребта. Відтоді моє життя пов'язане з лікарнями і лікарями… Позаду вже не одна операція. Через місяць після першої я стала погано ходити, не могла сидіти… Мене прооперували ще раз — на хребті успішно встановили конструкцію. Я два роки ходила, з'явилася надія, що все буде добре.
Але згодом мій стан знову погіршився, пізніше ми дізналися причину цього — конструкція була зламана. Знову операція, переживання… Конструкцію зняли, і того дня мені здалося, що все моє життя обірвалося — мене паралізувало. Поломки конструкцій для хребта переслідували мене. Звісно, через це прийшли й інші проблеми. Згодом у мене почав розвиватися сколіоз до такого стану, що я не могла навіть сидіти…
Усім світом, завдяки багатьом із вас, передачі «Говорить Україна», благодійному фонду «Бджілка» нам вдалося зібрати величезну суму. 30 квітня 2015 року мені зробили операцію в Німеччині, яка пройшла більш ніж успішно. Тепер я можу сидіти без болю, скільки хочу. Для мене — це вже щастя, вже перемога.
Але все ж ходити я не можу. Я пересуваюся на візку. Моя мрія відтоді, як це все сталося, — стати на ноги, зробити перший крок. Для багатьох рух — це щоденна необхідна дія, над якою навіть не замислюються, як це складно і важливо, а для мене тепер — це мета життя.
І зараз, коли всі операції позаду і я можу боротися за право ходити, я дуже прошу кожного, хто читає це, допоможіть мені! Коли я була в Німеччині, я побувала в реабілітаційному центрі «Zentrum der Rehabilitation», який мене вразив. Люди, які прикуті до візків, встають і ходять… Побувавши там, я розумію, що шанс справді є, і я впевнена, що я зможу встати. На консультації в центрі мені сказали, що стати на ноги мені буде дуже важко — це щоденні шестигодинні тренування, увесь час у русі, і відпочивати не доведеться, але тільки тоді є шанс, що з'являться результати. І я готова йти назустріч своїй мрії!
Мені виставили рахунок на три місяці, сума якого становить 34 045 євро. Це величезна, нереальна для нашої сім'ї сума. Немає нічого страшнішого, ніж отримати надію і знову втратити її… Не хочу викликати в когось жалість, куди більше прошу Вашого розуміння. Зараз моя єдина надія — це ви і ваша підтримка, без неї мені не впоратися. Будь ласка, дайте мені шанс поборотися за свою мрію!"
С Уважением и подякою Оля и вся моя сімя!
Способи надання допомоги дивіться тут.
