27.10.2020м.
Наталя зараз перебуває вдома, стан стабільний, продовжує навчання, приймає хімію у таблетках та здає контрольні аналізи. Заявку закрито.
Дякую всім, хто допомагав та підтримував дівчину під час хвороби.
05.05.2020м.
Привіт!
Із січня я перебуваю в Україні. Ситуація з лікуванням посилилася, почалася дуже сильна інфекція у вигляді сепсису, тож постраждали очі. Правого ока тепер не бачить і не бачитиме. Лікар провела складну операцію, щоб видалити катаракту та усунути поширення інфекції на інше око. Я погано бачила, тому офтальмолог провела дві операції за місяць на обидва ока. Загальна вартість операцій склала 18 000$.
Гематолог вирішив перевести мене на таблетоване лікування. На даний момент приймаю ліки двічі на день. Організм уже звикає до такого виду лікування, хоч іноді бувають побічні реакції. Крім хімії у таблетках, я п'ю препарат від грибка, що є наслідком сепсису.
Раз на місяць відправляю результати аналізу крові мого лікаря. У травні було передбачено контроль у Туреччині, але через карантин все затяглося. У липні призначено візит до офтальмолога для перевірки очей. Суми за лікування та його наслідки йдуть колосальні.
Велике дякую вам за допомогу та підтримку!
З повагою, Наталя Христич.
10.03.2020м.
Доброго дня.
На даний момент Наталія приймає таблетовану хімію, контроль крові двічі на місяць та раз на три місяці у Туреччині. Почується по-різному, буває не дуже, але ми сподіваємося і віримо, що все буде добре.
Дякуємо всім за допомогу та підтримку. Ця хвороба, на жаль, це все життя, боротьба і страх. Завдяки Вашій підтримці наша родина та Наташа бореться із цим захворюванням.
З повагою, родина Наталі Христич.
11.12.2019м.
Дякую всім, хто підтримує нашу сім'ю, всім, хто допомагає Наташі Христич боротиметься за життя. Після останнього курсу хіміотерапії Наташа втратила зір, і їй була необхідна операція на обидва ока. Вартість операції на кожне око – 10 тисяч доларів.
Одне око Наташі вже прооперували, а на операцію другого ока, призначену на 21.12.2019, вже зовсім не лишилося грошей.
Ми змушені знову звернутися до вас. Наталя стільки пережила за час хвороби, і ось знову – нові випробування. Вірю, що ви нас підтримаєте, і в моєї улюбленої донечки все буде добре.
Тільки завдяки вашій допомозі Наташа живе та бореться зі смертельною хворобою. Після очних операцій ми повернемось до клініки гематології для продовження курсів хіміотерапії.
Велике дякую за допомогу та підтримку!
З повагою, сім'я Христич.
05.06.2019м.
Доброго дня всім!
З 28 травня ми знаходимося вдома, в Україні. Назад вилітаємо 10 червня. З грудня я лікуюсь у Туреччині, і за цей час пройшла два курси хімії та один курс блокової хіміотерапії. В одному курсі — 3 блок хімії. Загалом потрібно пройти 10 блоків хіміотерапії, і щомісяця мені роблять укол у хребет.
Мій стан під час цих блоків стабільно нормальний, не було тяжких побічних ефектів. В основному, у мене після хімії сильна нудота та втома. Найскладніше було спочатку, — тоді я не могла навіть ходити без сторонньої допомоги, втратила 14 кг ваги і дуже ослабли м'язи.
За п'ять місяців лікування додому я приїхала вдруге. Два місяці тому переліт мені дуже важко дався, ''крутило'' ноги, ходила в день по 15 хвилин, збільшуючи наприкінці тижня час прогулянки. Але відновлення будинку пройшло добре, і за два тижні я навчилася знову ходити. Спорт мені дуже допомагає зараз, тому що хіміотерапія щоразу послаблює м'язи. Але через тиждень після курсу хімії я щодня проводжу вдома тренування. Цього разу я перенесла переліт спокійно ходила без сторонньої допомоги.
За весь цей час від початку лікування витрачено 65000$.
11 червня, якщо аналізи будуть у порядку, ми починаємо четвертий блок із десяти. Вартість одного курсу блокової хіміотерапії (3 блоку) склала 11000$. Лікуватись мені потрібно ще близько 6 місяців.
Навіть не віриться, що більшу частину цих грошей нам допомогли зібрати незнайомих людей.
ВЕЛИЧЕЗНЕ вам дякую від мене і від всієї нашої родини за підтримку та допомогу!
Наталія Христич.
19.03.2019м.
Ну ось ми і вдома! Дуже довго чекали, коли цей момент прийде, щоб побачити рідних та близьких. Після того, як мою температуру привели до норми, нас виписали з клініки, але додому не відпустили. Треба було зачекати кілька днів, щоб перевірити мій стан без внутрішньовенного прийому антибіотиків.
7 березня ми були на прийомі у професора, який першим і привітав мене з наступаючим святом. Він зрадів моєму самопочуттю і дозволив полетіти додому на два тижні.
8 березня ми з мамою були вдома. Переліт дався важко. Ноги ще не відновилися, тож стільки ходити мені було важко. В аеропорту мене вже тримали під руку. Але це того варте. Я нарешті вдома, хоч і ненадовго.
Наталія Христич.
